1. Словник української мови в 11 томах

розпушування

РОЗПУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розпу́шувати.

Кожне розпушування міжрядь провадять одночасно з підживленням рослин (Хлібороб Укр., 2, 1965, 18);

Одразу після посадки розсади треба провести перше розпушування грунту в міжряддях уздовж і впоперек плантації (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 143).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпушування — розпу́шування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розпушування — -я, с. Дія за знач. розпушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпушування — РОЗПУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розпу́шувати. Кожне розпушування міжрядь провадять одночасно з підживленням рослин (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах