розривання
РОЗРИВА́ННЯ¹, я, с.
Дія за знач. розрива́ти¹.
Втулки і воронки захищають кінець трубки від розривання при випадковому натягу проводу (з навч. літ.);
Більшість [засуджених] забивали на смерть, загибель під батогом була не менш болісною, ніж розривання кіньми або зварення живцем в казані, що практикували за часів Івана Грозного (з газ.).
РОЗРИВА́ННЯ², я, с.
Дія за знач. розрива́ти².
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розривання — розрива́ння 1 іменник середнього роду роздирання; руйнування; роз'єднування; припинення розрива́ння 2 іменник середнього роду розгрібання Орфографічний словник української мови
- розривання — I -я, с. Дія за знач. розривати I. II -я, с. Дія за знач. розривати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розривання — РОЗРИВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. розрива́ти¹. Втулки і воронки захищають кінець трубки від розривання при випадковому натягу провода (Монтаж і ремонт.., 1956, 20). РОЗРИВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. розрива́ти². Словник української мови в 11 томах
- розривання — рос. расторжение припинення дії-угоди, договору, контракту з ініціативи однієї з договірних сторін або двох сторін. Eкономічна енциклопедія