1. Орфографічний словник української мови

розривання

розрива́ння 1

іменник середнього роду

роздирання; руйнування; роз'єднування; припинення

розрива́ння 2

іменник середнього роду

розгрібання

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розривання — I -я, с. Дія за знач. розривати I. II -я, с. Дія за знач. розривати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розривання — РОЗРИВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. розрива́ти¹. Втулки і воронки захищають кінець трубки від розривання при випадковому натягу проводу (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. розривання — РОЗРИВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. розрива́ти¹. Втулки і воронки захищають кінець трубки від розривання при випадковому натягу провода (Монтаж і ремонт.., 1956, 20). РОЗРИВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. розрива́ти². Словник української мови в 11 томах
  4. розривання — рос. расторжение припинення дії-угоди, договору, контракту з ініціативи однієї з договірних сторін або двох сторін. Eкономічна енциклопедія