розрихлений
РОЗРИ́ХЛЕНИЙ, РОЗРИ́ХЛИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. пас. до розри́хли́ти.
Вулиця місцями вже протряхла, місцями ж була ще вкрита рештками брудного, розрихлого теплим подихом весни снігу (І. Рябокляч);
// у знач. прикм.
– А там що? – киває Лукія на вал і повагом рушає туди, ноги її по литки провалюються в грузькому, розрихленому ґрунті (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розрихлений — розри́хлений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- розрихлений — РОЗРИ́ХЛЕНИЙ, РОЗРИ́ХЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до розри́хли́ти. Вулиця місцями вже протряхла, місцями ж була ще вкрита рештками брудного, розрихлого теплим подихом весни снігу (Ряб., Жайворонки, 1957, 119); // У знач. прикм. — А там що?... Словник української мови в 11 томах