розрушати
РОЗРУ́ШАТИ див. розруша́ти.
РОЗРУША́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗРУ́ШИТИ, шу, шиш і РОЗРУ́ШАТИ, аю, аєш, док., що, діал.
1. Розворушувати.
Ідуть дощі все дрібнії, землю розрушають і травою устилають (Сл. Б. Грінченка);
Умів і кожне він дитя Розрушать, взяти мов за руку, Збудити власні в нім думки (І. Франко).
2. рідко. Руйнувати, знищувати.
В роках 1937 –1938 горіли церкви, .. їх розрушували бульдозерами, .. 148 найдавніших церков українського народу (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розрушати — розру́шати дієслово доконаного виду розворушити діал. розруша́ти дієслово недоконаного виду розворушувати діал. Орфографічний словник української мови
- розрушати — I розр`ушатидив. розрушати. II розруш`ати-аю, -аєш і розрушувати, -ую, -уєш, недок., розрушити, -шу, -шиш і розрушати, -аю, -аєш, док., перех., діал. Розворушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розрушати — див. розоряти Словник чужослів Павло Штепа
- розрушати — РОЗРУ́ШАТИ див. розруша́ти. РОЗРУША́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗРУ́ШИТИ, шу, шиш і РОЗРУ́ШАТИ, аю, аєш, док., перех., діал. Розворушувати. Ідуть дощі все дрібнії, землю розрушають і травою устилають (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах