1. Словник української мови у 20 томах

розрівняний

РОЗРІ́ВНЯНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розрівня́ти.

Всюди в пісках по вчорашніх кучугурах, розрівняних бульдозерами, стоять ряд за рядом захисні кулі проти вітру – очеретяні мури (О. Гончар);

// у знач. прикм.

На розрівняній землі розбили ми сади й сквери (П. Тичина);

// розрівняно, безос. пред.

Механізатори та гектарниці освоюють ще одну арену пісків, на стогектарнім клину за кілька днів кучугури позачісувано, як ножами, розрівняно, розплановано (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрівняний — розрі́вняний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розрівняний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розрівняти. || розрівняно, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розрівняний — РОЗРІ́ВНЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розрівня́ти; // У знач. прикм. На розрівняній землі розбили ми сади й сквери (Тич., III, 1957, 44). Словник української мови в 11 томах