розрівняний

РОЗРІ́ВНЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розрівня́ти;

// У знач. прикм.

На розрівняній землі розбили ми сади й сквери (Тич., III, 1957, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрівняний — розрі́вняний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розрівняний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розрівняти. || розрівняно, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розрівняний — РОЗРІ́ВНЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розрівня́ти. Всюди в пісках по вчорашніх кучугурах, розрівняних бульдозерами, стоять ряд за рядом захисні кулі проти вітру – очеретяні мури (О. Гончар); // у знач. прикм. На розрівняній землі розбили ми сади й сквери (П. Словник української мови у 20 томах