розрівняний
РОЗРІ́ВНЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розрівня́ти;
// У знач. прикм.
На розрівняній землі розбили ми сади й сквери (Тич., III, 1957, 44).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розрівняний — розрі́вняний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розрівняний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розрівняти. || розрівняно, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розрівняний — РОЗРІ́ВНЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розрівня́ти. Всюди в пісках по вчорашніх кучугурах, розрівняних бульдозерами, стоять ряд за рядом захисні кулі проти вітру – очеретяні мури (О. Гончар); // у знач. прикм. На розрівняній землі розбили ми сади й сквери (П. Словник української мови у 20 томах