розрізнятися
РОЗРІЗНЯ́ТИСЯ¹, я́ється, і РОЗРІ́ЗНЮВАТИСЯ, юється, недок.
1. Мати певні особливості, відмінності, характерні риси, які відрізняють що-небудь від чогось.
Розрізняються місцеві прийоми дерев'яних жилих будов Гуцульщини, Бойківщини (з наук. літ.).
2. Пас. до розрізня́ти¹, розрі́знювати¹.
РОЗРІЗНЯ́ТИСЯ², я́юся, я́єшся і РОЗРІ́ЗНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗРІЗНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док., рідко.
Розлучатися, роз'єднуватися з ким-, чим-небудь, покидати когось.
[Орися:] Навіщо ж я з тобою, моя дитино, так надовго розрізняюсь..? (М. Кропивницький);
– Правда, я не таюся: не хочу я розрізнятися з вами, не хочу кидати вас поміж чужих людей (Л. Яновська);
– Мені важко і на минуточку [на хвилиночку] розрізнитися з тобою (В. Кучер);
Чуєш-бо, мріє? Таж ми вже навік розпрощалися, гострим ножем розрізнились .. Не докоряй мені, мріє загублена, і не хились надо мною (М. Олійник).
Значення в інших словниках
- розрізнятися — розрізня́тися 1 дієслово недоконаного виду сприйматися, розпізнаватися, відрізнятися розрізня́тися 2 дієслово недоконаного виду розлучатися Орфографічний словник української мови
- розрізнятися — I -яється, недок. 1》 Мати певні особливості, відмінності, характерні риси, які відрізняють що-небудь від чогось. 2》 Пас. до розрізняти I. II див. розрізнюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розрізнятися — РОЗРІЗНЯ́ТИСЯ¹, я́ється, недок. 1. Мати певні особливості, відмінності, характерні риси, які відрізняють що-небудь від чогось. Як споживні вартості, товари розрізняються насамперед якісно.. (Маркс, Капітал, т. І, кн. Словник української мови в 11 томах