розселенка

РОЗСЕЛЕ́НКА, и, ж., рідко.

Особа жіночої статі, що підлягає розселенню.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розселенка — розселе́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови