розселення
РОЗСЕ́ЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. розсели́ти і розсели́тися.
У міру знищення тварин в одному місці люди пересувались на іншу територію, де полювання було успішнішим. Відбувалося розселення людей (з навч. літ.);
Лісові смуги [в районі Нової Каховки] сприятимуть рівномірному розселенню птахів (О. Довженко);
Живі організми.., з їх сталими законами існування та розселення, можуть бути .. індикаторами подій минулого (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розселення — розсе́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розселення — -я, с. Дія за знач. розселити і розселитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розселення — РОЗСЕ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. розсели́ти і розсели́тися. У міру знищення тварин в одному місці люди пересувались на іншу територію, де полювання було успішнішим. Відбувалося розселення людей (Іст. Словник української мови в 11 томах