розселення

розсе́лення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розселення — -я, с. Дія за знач. розселити і розселитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розселення — РОЗСЕ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. розсели́ти і розсели́тися. У міру знищення тварин в одному місці люди пересувались на іншу територію, де полювання було успішнішим. Відбувалося розселення людей (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. розселення — РОЗСЕ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. розсели́ти і розсели́тися. У міру знищення тварин в одному місці люди пересувались на іншу територію, де полювання було успішнішим. Відбувалося розселення людей (Іст. Словник української мови в 11 томах