розсипний
РОЗСИПНИ́Й, а́, е́.
1. Який складається з окремих крупинок або зерен; сипкий.
Розпочалися інтенсивні пошуки й розробка родовищ корінного, рудного золота, запаси якого куди більші, ніж розсипного (з наук.-попул. літ.);
// Який продається на штуки.;
// Розрізнений, окремий, поодинокий.
Геологи розвідали тут [в Якутії] багатющі корінні і розсипні родовища алмазів (з наук.-попул. літ.);
З безпосередньою участю [Марії Мусіївни] знайдено низку розсипних родовищ ільменіту (з газ.).
2. перен. Роздрібнений, уривчастий (про звуки).
Тихо. Тільки земля гуде розсипним тупотінням копит (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсипний — розсипни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- розсипний — -а, -е. 1》 Який складається з окремих крупинок або зерен; сипкий. || Який продається на штуки. || Розрізнений, окремий, поодинокий. Розсипний стрій — розташування стрільців ланцюгом на значній відстані один від одного. 2》 перен. Роздрібнений, уривчастий (про звуки). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розсипний — РОЗСИПНИ́Й, а́, е́. 1. Який складається з окремих крупинок або зерен; сипкий. Розпочалися інтенсивні пошуки й розробка родовищ корінного, рудного золота, запаси якого куди більші, ніж розсипного (Наука.. Словник української мови в 11 томах
- розсипний — Розсипний, -а, -е Разбросанный. Розсипна наша волость. Харьк. г. Словник української мови Грінченка