розсипний

РОЗСИПНИ́Й, а́, е́.

1. Який складається з окремих крупинок або зерен; сипкий.

Розпочалися інтенсивні пошуки й розробка родовищ корінного, рудного золота, запаси якого куди більші, ніж розсипного (Наука.., 1, 1970, 8);

// Який продається на штуки;

// Розрізнений, окремий, поодинокий.

Геологи розвідали тут [в Якутії] багатющі корінні і розсипні родовища алмазів (Наука.., 3, 1958, 2).

◊ Розсипни́й стрій — розташування стрільців ланцюгом на значній відстані один від одного.

У Римнікському бойовиську яскравіше, ніж у якомусь іншому, визначився полководницький талант Суворова і перевага його стратегії, що полягала в бездоганній маневреності військ і вмілому поєднанні дій колон з розсипним строєм (Добр., Очак. розмир, 1965, 245).

2. перен. Роздрібнений, уривчастий (про звуки).

Тихо. Тільки земля гуде розсипним тупотінням копит (Тулуб, Людолови, II, 1957, 150).