розслаблюватися

РОЗСЛА́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і РОЗСЛАБЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., РОЗСЛА́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. розсла́бляться; док.

1. Ставати фізично та психічно слабим, кволим, немічним;

// Ставати ненапруженим, млявим (про м'язи).

М'язи його тіла з насолодою розслаблювалися (Б. Харчук);

Вітерець гладив обличчя, плутався у волоссі, вуличний шум наче кудись відійшов, притих, водяні краплі понесло в інший бік, тіло розслабилося (М. Томчаній);

При сильному жесті м'язи напружуються, скорочуються, при слабкому – розслаблюються (з навч. літ.);

// Робити м'язи ненапруженими.

Кінограми бігу видатних спринтерів нашого часу наочно демонструють їх вміння розслаблятися і переходити з одного положення в інше, не втрачаючи швидкості (з наук.-попул. літ.);

Розслабитись можна у кріслі, під час їзди у трамваї, але найкраще, лежачи на підлозі на спині (з наук.-попул. літ.);

// Знімати напруженя, втому і т. ін., поліпшуючи свій фізичний і психічний стан.

Якщо є умови, краще розслаблятися кілька разів на день. Пам'ятайте: одна хвилина цілковитого спокою продовжує працездатність на годину (з наук.-попул. літ.);

Неможливість, а часто і нездатність розслабитись, відірватися від домашніх та службових катаклізмів призводить призводить до нагромадження негативного емоційного заряду, втоми фізичної і психічної (з наук.-попул. літ.).

2. перен. Ставати слабим, пасивним, нездатним протистояти кому-, чому-небудь.

Не радимо розслаблюватися і підприємствам недержавного сектора, які отримали прибуток (з газ.);

Належить здати ще сім таких п'ятиповерхових красенів та квартал на півсотні котеджів – розслаблятися нема коли! (з газ.).

3. тільки недок. Пас. до розсла́блювати, розслабля́ти.