розслаблювати
РОЗСЛА́БЛЮВАТИ, юю, юєш і РОЗСЛАБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗСЛА́БИТИ, блю, биш; мн. розсла́блять; док., кого.
1. Робити фізично та психічно слабим, кволим, немічним.
[Столяренко:] Навіщо ж ви себе пригнічуєте, розслаблюєте себе? (С. Голованівський);
На мить Білогрудові уявився гострий запах карболки в автобусі, щось таке, що розслабляло й пригнічувало людину (Ю. Бедзик);
Старий замовк. Молитовна екзальтація розслабила його вкрай, зігнула, згорбила (Іван Ле);
Видно, втома розслабила його, і він уже спав (Григорій Тютюнник);
// Робити ненапруженим, млявим; знімати напруження.
Розслабити м'язи.
2. перен. Робити слабим, пасивним, нездатним протистояти кому-, чому-небудь.
– Невизначеність становища мене завжди розслаблює (В. Канівець);
Успіхи не повинні розслабляти нашу волю, наполегливість (з газ.);
Не дамо розпачу і жалості від видовища страшних руйнувань і звірств, вчинених фашистськими варварами, розслабити наші душі (О. Довженко).
Значення в інших словниках
- розслаблювати — розсла́блювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розслаблювати — див. РОЗГОЛОШУВАТИ, РОЗХВАЛЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
- розслаблювати — -юю, -юєш і розслабляти, -яю, -яєш, недок., розслабити, -блю, -биш; мн. розслаблять; док., перех. 1》 Робити фізично та психічно слабим, кволим, немічним. || Робити ненапруженим, млявим; знімати напруження. Розслабити м'язи. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розслаблювати — ПОСЛА́БЛЮВАТИ (ПОСЛАБЛЯ́ТИ рідше) (робити менш пружним, натягнутим, стягненим тощо), ОСЛА́БЛЮВАТИ (ОСЛАБЛЯ́ТИ рідше), РОЗСЛА́БЛЮВАТИ (РОЗСЛАБЛЯТИ), ПОПУСКА́ТИ, ВІДПУСКА́ТИ, РОЗПУСКА́ТИ, ПРИПУСКА́ТИ, РОЗШМО́РГУВАТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
- розслаблювати — РОЗСЛА́БЛЮВАТИ, юю, юєш і РОЗСЛАБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗСЛА́БИТИ, блю, биш; мн. розсла́блять; док., перех. 1. Робити фізично та психічно слабим, кволим, немічним. [Столяренко:] Навіщо ж ви себе пригнічуєте, розслаблюєте себе? (Голов. Словник української мови в 11 томах