1. Словник синонімів української мови

розслаблювати

ПОСЛА́БЛЮВАТИ (ПОСЛАБЛЯ́ТИ рідше) (робити менш пружним, натягнутим, стягненим тощо), ОСЛА́БЛЮВАТИ (ОСЛАБЛЯ́ТИ рідше), РОЗСЛА́БЛЮВАТИ (РОЗСЛАБЛЯТИ), ПОПУСКА́ТИ, ВІДПУСКА́ТИ, РОЗПУСКА́ТИ, ПРИПУСКА́ТИ, РОЗШМО́РГУВАТИ розм. — Док.: посла́бити, осла́бити, розсла́бити, попусти́ти, відпусти́ти, розпусти́ти, припусти́ти, розшморгну́ти. Сагайдачний підвівся, обійшов коня, послабив йому попругу (З. Тулуб); Він не ослаблював обіймів і продовжував бубоніти їй на вухо таке, від чого йшла обертом голова і робилося млосно (В. Речмедін); Чорні, красиві очі Кутайсова лагідно глянули на канонірів, що поралися біля гармат, ослабляли в дулах заряди, чистили затравки (П. Кочура); Дівчина міряє очима відстань, прикидає щось у думках. Потім торкає огира острогами і попускає повід (Д. Міщенко); Матроси люто кидаються відпускати фок-стаксель (О. Довженко); Гарячково поспішаючи, Ігор розстібає йому комір, розпускає пояс, підкладає під голову картуз... (І. Багмут); Капуста припустив повід. Кінь перейшов на рись (Н. Рибак); Катерина розшморгнула зав'язку (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розслаблювати — розсла́блювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розслаблювати — див. РОЗГОЛОШУВАТИ, РОЗХВАЛЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. розслаблювати — -юю, -юєш і розслабляти, -яю, -яєш, недок., розслабити, -блю, -биш; мн. розслаблять; док., перех. 1》 Робити фізично та психічно слабим, кволим, немічним. || Робити ненапруженим, млявим; знімати напруження. Розслабити м'язи. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розслаблювати — РОЗСЛА́БЛЮВАТИ, юю, юєш і РОЗСЛАБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗСЛА́БИТИ, блю, биш; мн. розсла́блять; док., кого. 1. Робити фізично та психічно слабим, кволим, немічним. [Столяренко:] Навіщо ж ви себе пригнічуєте, розслаблюєте себе? (С. Словник української мови у 20 томах
  5. розслаблювати — РОЗСЛА́БЛЮВАТИ, юю, юєш і РОЗСЛАБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗСЛА́БИТИ, блю, биш; мн. розсла́блять; док., перех. 1. Робити фізично та психічно слабим, кволим, немічним. [Столяренко:] Навіщо ж ви себе пригнічуєте, розслаблюєте себе? (Голов. Словник української мови в 11 томах