1. Словник української мови у 20 томах

розслідуваний

РОЗСЛІ́ДУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розслі́дувати.

Злочини, розслідувані податковою міліцією, не потрапляють до цієї категорії, а також до відповідної звітності, навіть коли при цьому виявляється високий ступінь організованості злочинної групи (з наук.-попул. літ.);

Часто поширюються неправдиві чутки навколо розслідуваної події, організуються пікетування, демонстрації і навіть голодування (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розслідуваний — розслі́дуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розслідуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розслідувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розслідуваний — РОЗСЛІ́ДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до розслі́дувати. Словник української мови в 11 томах