розсмикувати
РОЗСМИ́КУВАТИ¹, ую, уєш, недок., РОЗСМИ́КАТИ, аю, аєш, док., кого, що.
1. що. Смикаючи, розривати, розщипувати, розділяти на частини; смикаючи, роздрібнювати.
* Образно. Налітав вітер, погойдував крони лип, розсмикував дим над комином корчми (Н. Рибак).
2. кого, перен., розм. Смикати, шарпати кого-небудь на всі боки.
– Ти пробував вести одразу кільканадцятеро коней у одній вервечці? – То й що, як ні! – А те, що розсмикають вони тебе один туди, а другий туди (П. Загребельний).
РОЗСМИ́КУВАТИ², ую, уєш, недок., РОЗСМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що.
Смикаючи, роз'єднувати що-небудь з'єднане, зчеплене.
Розсмикувати нитки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсмикувати — розсми́кувати 1 дієслово недоконаного виду розривати, розщипувати, роздрібнювати розсми́кувати 2 дієслово недоконаного виду роз'єднувати Орфографічний словник української мови
- розсмикувати — див. рвати Словник синонімів Вусика
- розсмикувати — I -ую, -уєш, недок., розсмикати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Смикаючи, розривати, розщипувати, розділяти на частини; смикаючи, роздрібнювати. 2》 перен., розм. Смикати, шарпати кого-небудь на всі боки. II -ую, -уєш, недок., розсмикнути, -ну, -неш, док. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розсмикувати — РОЗСМИ́КУВАТИ¹, ую, уєш, недок., РОЗСМИ́КАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Смикаючи, розривати, розщипувати, розділяти на частини; смикаючи, роздрібнювати. *Образно. Налітав вітер, погойдував крони лип, розсмикував дим над комином корчми (Рибак, Помилка.. Словник української мови в 11 томах
- розсмикувати — Розсмикувати, -кую, -єш сов. в. розсмикати, -каю, -єш, гл. Раздергивать, раздергать. Словник української мови Грінченка