1. Орфографічний словник української мови

розсмикувати

розсми́кувати 1

дієслово недоконаного виду

розривати, розщипувати, роздрібнювати

розсми́кувати 2

дієслово недоконаного виду

роз'єднувати

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсмикувати — див. рвати Словник синонімів Вусика
  2. розсмикувати — I -ую, -уєш, недок., розсмикати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Смикаючи, розривати, розщипувати, розділяти на частини; смикаючи, роздрібнювати. 2》 перен., розм. Смикати, шарпати кого-небудь на всі боки. II -ую, -уєш, недок., розсмикнути, -ну, -неш, док. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсмикувати — РОЗСМИ́КУВАТИ¹, ую, уєш, недок., РОЗСМИ́КАТИ, аю, аєш, док., кого, що. 1. що. Смикаючи, розривати, розщипувати, розділяти на частини; смикаючи, роздрібнювати. * Образно. Налітав вітер, погойдував крони лип, розсмикував дим над комином корчми (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  4. розсмикувати — РОЗСМИ́КУВАТИ¹, ую, уєш, недок., РОЗСМИ́КАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Смикаючи, розривати, розщипувати, розділяти на частини; смикаючи, роздрібнювати. *Образно. Налітав вітер, погойдував крони лип, розсмикував дим над комином корчми (Рибак, Помилка.. Словник української мови в 11 томах
  5. розсмикувати — Розсмикувати, -кую, -єш сов. в. розсмикати, -каю, -єш, гл. Раздергивать, раздергать. Словник української мови Грінченка