1. Словник української мови у 20 томах

розсокоритися

РОЗСОКОРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док.

1. Сильно сокорити (про курей та індичок).

2. перен., розм. Швидко, безугавно говорити, жваво заговорити.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсокоритися — розсокори́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розсокоритися — -рюся, -ришся, док. 1》 Почати сильно сокорити (про курей та індичок). 2》 перен., розм. Швидко, жваво, безугавно заговорити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсокоритися — РОЗСОКОРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док. 1. Почати сильно сокорити (про курей і індичок). 2. перен., розм. Швидко, жваво, безугавно заговорити. Словник української мови в 11 томах