розсокорітися
РОЗСОКОРІ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док.
1. Сокорити (про курей та індичок).
2. перен., розм. Почати швидко, жваво, безугавно говорити.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсокорітися — розсокорі́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови