1. Словник української мови у 20 томах

розстелений

РОЗСТЕ́ЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розстели́ти.

Біля однієї землянки .. сушилося солдатське шмаття, недбало розстелене на траві (О. Гончар);

Надворі день стояв незвичайний – м'якийі сонячний, тихий .. Він, здавалось, глузував із снігу, розстеленого по вулицях (В. Підмогильний);

Розстелена на лузі тонким шаром льняна соломка зволожується дощами і росами (з наук. літ.);

* Образно. На однім узгір'ї того яру стояла економія, вся в зеленому саду, розстеленому по косогорі (І. Нечуй-Левицький);

// у знач. прикм.

Під возом в холодочку на розстеленій ряднині мати розкладала полудень (А. Іщук);

// розсте́лено, безос. пред.

Полотно на зеленій траві стьожками довгими розстелено – білиться на сонці (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розстелений — розсте́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розстелений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розстелити. || розстелено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розстелений — Розсте́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розстелений — РОЗСТЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розстели́ти. Біля однієї землянки.. сушилося солдатське шмаття, недбало розстелене на траві (Гончар, III, 1959, 412); Розстелена на лузі тонким шаром льняна соломка зволожується дощами і росами (Техн. культ. Словник української мови в 11 томах