розстроюватися

РОЗСТРО́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗСТРО́ЇТИСЯ, о́юся, о́їшся, док.

1. Розладнуватися (про стрій, ряди), порушуватися (про рух, ритм і т. ін.).

2. Порушуватися (про лад музичного інструмента).

[Муза:] Утнімо другої [пісні], Поки не розстроївся лад! (Леся Українка).

3. розм. Перериватися (про нормальний перебіг чого-небудь);

// Не здійснюватися в результаті яких-небудь перешкод.

Розстроїлося весілля Оксаниної свекрухи (Грицько Григоренко).

4. розм. Приходити в ненормальний, хворобливий стан.

Підбігла Ліза, заспокоює чоловіка: – Ну.., Корнюшо. Не розстроюйся. Тобі ж не можна (А. Головко);

Люба мамочко!.. Нерви не мали досі причин поправлятись, а скоріш могли розстроїтись за останні роки (Леся Українка).

5. Приходити в поганий настрій, засмучуватися.

[Василина:] Нехай домальовує [Верба] свою артистку, а ми обійдемось... [Ковшик:] Не розстроюйся (О. Корнійчук).

6. тільки недок. Пас. до розстро́ювати 1–4.