розступатися
РОЗСТУПА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗСТУПИ́ТИСЯ, сту́питься, док.
1. Відходячи, відступаючи в сторони, утворювати вільний простір.
Чогось конотопський народ загомонів і закопошивсь, і комусь розступаються і дають до ставка дорогу (Г. Квітка-Основ'яненко);
Ярема йшов серед натовпу односельців, і перед ним розступалися люди, даючи дорогу (П. Кочура);
Громада вже стояла, дожидаючись панів, і розступилась на два боки, щоб дати їм пройти до рундука (Б. Грінченко);
– Гей, хто там! – почувся голос позаду приятелів,- побережись! – Муляр і Вова розступилися. Мимо їх [них] прошуміли сани (С. Васильченко);
* Образно. Ніч помалу розступається перед ними, щоб знову зімкнутися ззаду (В. Собко);
Лісова тиша розступилася перед Чубенком (Ю. Яновський);
// Розсуватися, відхилятися в сторони.
Попереду йшов Мар'ян Поляруш. Перед ним з шипінням і посвистом розступалася трава (М. Стельмах);
Лісова гущавина не любила розступатися, нікому не розкривала своїх тайгових шляхів (О. Донченко);
Поли боярського єдвабного кафтана розступалися на животі, з-під них видно було пояс і шаблю (Іван Ле);
Гей пливе старий рибалка: Розігнись, очерети; Розступись, густе латаття, Дайте човнику пройти! (Я. Щоголів);
Височенні сосни, лише на верхівках увінчані гілляками, раптом розступилися. І стежка побігла між хатками до ставка (з наук.-попул. літ.);
// Бути розташованим обабіч чого-небудь.
Назустріч йому поволі насувається ліс. Спочатку він іде суцільною стіною, потім помалу розступається (П. Колесник);
Кругом яру стриміли круті гори й тільки розступились трошки в одному місці, де блищав ставочок (І. Нечуй-Левицький);
Перед жадібними очима мандрівників розступилися високі кедри, шугнули на всі боки ялинки, і серед невеликої галявини з'явилося кругле озерце (О. Донченко).
2. Розходячись, розсуваючись, утворювати щілину, отвір, заглибину.
Він чекав, що зараз розступиться земля і поглине зухвалого Септара (М. Коцюбинський);
– Так мені жити тяжко, так мені важко, що, якби розступилась сира земля, пішла б в землю живою (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- розступатися — розступа́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розступатися — Робити прохід; (перед ким) давати дорогу кому; (- пашню від бігу живих істот) РОЗЛЯГАТИСЯ; док. РОЗСТУПИТИСЯ, (- землю) розійтися, розверзтися. Словник синонімів Караванського
- розступатися — -ається, недок., розступитися, -ступиться, док. 1》 Відходячи, відступаючи в сторони, утворювати вільний простір. || Розсуватися, відхилятися в сторони. || Бути розташованим обабіч чого-небудь. 2》 Розходячись, розсуваючись, утворювати щілину, отвір, заглибину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розступатися — Розступа́тися, -па́ємося, -па́ються Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розступатися — РОЗСТУПА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗСТУПИ́ТИСЯ, сту́питься, док. 1. Відходячи, відступаючи в сторони, утворювати вільний простір. Чогось конотопський народ загомонів і закопошивсь, і комусь розступаються і дають до ставка дорогу (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах