розступатися
РОЗСТУПА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗСТУПИ́ТИСЯ, сту́питься, док.
1. Відходячи, відступаючи в сторони, утворювати вільний простір.
Чогось конотопський народ загомонів і закопошивсь, і комусь розступаються і дають до ставка дорогу (Кв.-Осн., II, 1956, 177);
Ярема йшов серед натовпу односельців, і перед ним розступалися люди, даючи дорогу (Кочура, Зол. грамота, 1960, 55);
Громада вже стояла, дожидаючись панів, і розступилась на два боки, щоб дати їм пройти до рундука (Гр., II, 1963, 149);
— Гей, хто там! — почувся голос позаду приятелів,— побережись! — Муляр і Вова розступилися. Мимо їх прошуміли сани (Вас., І, 1959, 93);
*Образно. Ніч помалу розступається перед ними, щоб знову зімкнутися ззаду (Собко, Любов, 1935, 111);
Лісова тиша розступилася перед Чубенком (Ю. Янов., II, 1958, 217);
// Розсуватися, відхилятися в сторони.
Попереду йшов Мар’ян Поляруш. Перед ним з шипінням і посвистом розступалася трава (Стельмах, Хліб.., 1959, 535);
Лісова гущавина не любила розступатися, нікому не розкривала своїх тайгових шляхів (Донч., II, 1956, 29);
Поли боярського єдвабного кафтана розступалися на животі, з-під них видно було пояс і шаблю (Ле, Побратими, 1954, 29);
Гей пливе старий рибалка: Розігнись, очерети; Розступись, густе латаття, Дайте човнику пройти! (Щог., Поезії, 1958, 142);
// Бути розташованим обабіч чого-небудь.
Назустріч йому поволі насувається ліс. Спочатку він іде суцільною стіною, потім помалу розступається (Кол., Терен.., 1959, 10);
Кругом яру стриміли круті гори й тільки розступились трошки в одному місці, де блищав ставочок (Н.-Лев., III, 1956, 28);
Перед жадібними очима мандрівників розступилися високі кедри, шугнули на всі боки ялинки, і серед невеликої галявини з’явилося кругле озерце (Донч., II, 1956, 32).
2. Розходячись, розсукаючись, утворювати щілину, отвір, заглибину.
Він чекав, що зараз розступиться земля і поглине зухвалого Септара (Коцюб., I, 1955, 295);
— Так мені жити тяжко, так мені важко, що, якби розступилась сира земля, пішла б в землю живою (Н.-Лев., І, 1956, 109).
Значення в інших словниках
- розступатися — розступа́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розступатися — Робити прохід; (перед ким) давати дорогу кому; (- пашню від бігу живих істот) РОЗЛЯГАТИСЯ; док. РОЗСТУПИТИСЯ, (- землю) розійтися, розверзтися. Словник синонімів Караванського
- розступатися — -ається, недок., розступитися, -ступиться, док. 1》 Відходячи, відступаючи в сторони, утворювати вільний простір. || Розсуватися, відхилятися в сторони. || Бути розташованим обабіч чого-небудь. 2》 Розходячись, розсуваючись, утворювати щілину, отвір, заглибину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розступатися — РОЗСТУПА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗСТУПИ́ТИСЯ, сту́питься, док. 1. Відходячи, відступаючи в сторони, утворювати вільний простір. Чогось конотопський народ загомонів і закопошивсь, і комусь розступаються і дають до ставка дорогу (Г. Словник української мови у 20 томах
- розступатися — Розступа́тися, -па́ємося, -па́ються Правописний словник Голоскевича (1929 р.)