розтикатися

РОЗТИ́КАТИСЯ див. розтика́тися.

РОЗТИКА́ТИСЯ, а́ється, і РОЗТИ́КУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗТИ́КАТИСЯ, ається, док., розм.

Пас. до розтика́ти, розти́кувати, розти́кати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтикатися — розти́катися дієслово доконаного виду розтика́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови