розтикати
РОЗТИ́КАТИ див. розтика́ти.
РОЗТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, РОЗТИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТИ́КАТИ, аю, аєш, док., що, розм.
Устромляти, втикати що-небудь гостре в різні місця.
Розтикати палиці в землю;
// перен. Абияк розміщувати, безладно розкидати що-небудь у великій кількості в різних місцях.
По одному бійцю розтикую в найближчі сусідні під'їзди (Є. Доломан);
І чому цей зрадливий пензель, роблячи мазки на полотні, так невдало розтикав їх, розмазав, розмісив брудними розводдями? (О. Довженко);
– А де решта краму? По кіосках розтикав? (В. Кучер);
// перен. Роздавати щось кому-небудь.
Андрій у своєму класі, я поруч, у другому .. Розтикаю дітям сякі-такі завданки [завдання], підходжу до вікна... (С. Васильченко);
// Розкладати, розсовувати, розставляти що-небудь у кількох місцях з метою схову.
Вибирали [селяни] з кошелів [пшеницю] у мішки і десь по подвір'ю ховали просто в сніг .. Розтикали .. у снігу десь попід тинами всяку всячину з князівського майна (А. Головко);
// перен. Витрачати значну суму грошей на дрібниці.
– Були [гроші], та загули! – обізвався дід Грицай. – Отак: сюди тиць, туди тиць, та й розтикав три сотні (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- розтикати — розти́кати дієслово доконаного виду розтика́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розтикати — I розт`икатидив. розтикати. II розтик`ати-аю, -аєш, недок., розтикати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Встромляти, втикати що-небудь гостре в різні місця. || перен. Абияк розміщувати, безладно розкидати що-небудь у великій кількості по різних місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтикати — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
- розтикати — РОЗТИ́КАТИ див. розтика́ти. РОЗТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗТИ́КАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Стромляти, втикати що-небудь гостре в різні місця; // перен. Абияк розміщувати, безладно розкидати що-небудь у великій кількості по різних місцях. Словник української мови в 11 томах