1. Словник української мови у 20 томах

розтлінний

РОЗТЛІ́ННИЙ, а, е.

Морально розкладений; розбещений.

Розтлінний бандит;

// Який сприяє моральному розкладові, призводить до розбещеності.

Розтлінний вплив.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтлінний — розтлі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розтлінний — -а, -е. Морально розкладений; розбещений. || Який сприяє моральному розкладові, призводить до розбещеності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтлінний — РОЗПУ́ЩЕНИЙ (недисциплінований, свавільний унаслідок чийогось потурання), РОЗБЕ́ЩЕНИЙ, РОЗПАСКУ́ДЖЕНИЙ, ЗІПСО́ВАНИЙ, ЗІПСУ́ТИЙ, РОЗТЛІ́ННИЙ (морально розкладений). Вічно п'яний, брутальний і розбещений, він наганяв страх на людей своїм нагаєм (М. Словник синонімів української мови
  4. розтлінний — РОЗТЛІ́ННИЙ, а, е. Морально розкладений; розбещений. Розтлінний світ; // Який сприяє моральному розкладові, призводить до розбещеності. Словник української мови в 11 томах