1. Словник української мови у 20 томах

розтління

РОЗТЛІ́ННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. розтли́ти, розтли́тися.

Ми звинувачуємо сьогодні сталінщину не тільки у фізичному винищенні мільйонів українських хліборобів, а й у духовному розтлінні народу (з наук.-попул. літ.);

Світ комунізму .. – це розумний світ добра, а не зла, світ рівності та братерства народів і культур, а не світ космополітичного розтління народів, не світ експлуатації (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтління — розтлі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розтління — -я, с. Дія і стан за знач. розтлити, розтлитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтління — РОЗТЛІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. розтли́ти, розтли́тися. Імперіалістична буржуазія культивує в мистецтві неприкрите духовне розтління (Ком. Укр., 2, 1963, 56); Світ комунізму.. Словник української мови в 11 томах