розтривоженість
РОЗТРИВО́ЖЕНІСТЬ, ності, ж.
Стан за знач. розтриво́жений.
Дедалі більший неспокій, розтривоженість у всьому. Везуть поранених, бредуть біженці, гуркочуть грузовики з боєприпасами (О. Гончар);
Розтривоженість запанувала у Вероні від першого дня перебування там імператриці (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розтривоженість — розтриво́женість іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- розтривоженість — -ності, ж. Стан за знач. розтривожений. Великий тлумачний словник сучасної мови