1. Орфографічний словник української мови

розтривоженість

розтриво́женість

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтривоженість — -ності, ж. Стан за знач. розтривожений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розтривоженість — РОЗТРИВО́ЖЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. розтриво́жений. Дедалі більший неспокій, розтривоженість у всьому. Везуть поранених, бредуть біженці, гуркочуть грузовики з боєприпасами (О. Гончар); Розтривоженість запанувала у Вероні від першого дня перебування там імператриці (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах