розтяг
РО́ЗТЯГ, у, ч.
1. Дія за знач. розтягти́, розтягну́ти, розтяга́ти, розтя́гувати 1–4 і дія та стан за знач. розтягти́ся, розтягну́тися, розтяга́тися, розтя́гуватися 1–4.
При деформації розтягу тіло здовжується у поздовжньому напрямку та потоншується в поперечному (з навч. літ.);
Розтяг легень під час вдиху механічно подразнює інші рецептори легеневих пухирців (з навч. літ.).
2. Пошкодження (сухожилля, зв'язки і т. ін.) внаслідок падіння, удару, різкого, незручного руху і т. ін.
Розтяг зв'язок.
(1) На ро́зтяг – повільно, протяжно.
– А хто там? – обізвався чоловічий голос. – Пугач! – на розтяг гукнув Чіпка (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розтяг — ро́зтяг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- розтяг — -у, ч. 1》 Дія за знач. розтягти, розтягнути, розтягати, розтягувати 1-4) і дія і стан за знач. розтягтися, розтягнутися, розтягатися, розтягуватися 1-4). 2》 Пошкодження (сухожилля, зв'язки і т. ін.) внаслідок падіння, удару, різкого, незручного руху і... Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтяг — РО́ЗТЯГ, у, ч. 1. Дія за знач. розтягти́, розтягну́ти, розтяга́ти, розтя́гувати 1-4 і дія та стан за знач. розтягти́ся, розтягну́тися, розтяга́тися, розтя́гуватися 1-4. Словник української мови в 11 томах
- розтяг — Деформація конструкції під дією протилежних сил. Архітектура і монументальне мистецтво