розтяг

ро́зтяг

-у, ч.

1》 Дія за знач. розтягти, розтягнути, розтягати, розтягувати 1-4) і дія і стан за знач. розтягтися, розтягнутися, розтягатися, розтягуватися 1-4).

2》 Пошкодження (сухожилля, зв'язки і т. ін.) внаслідок падіння, удару, різкого, незручного руху і т. ін. Розтяг зв'язок.

На розтяг — повільно, протяжно.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтяг — ро́зтяг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розтяг — РО́ЗТЯГ, у, ч. 1. Дія за знач. розтягти́, розтягну́ти, розтяга́ти, розтя́гувати 1–4 і дія та стан за знач. розтягти́ся, розтягну́тися, розтяга́тися, розтя́гуватися 1–4. Словник української мови у 20 томах
  3. розтяг — РО́ЗТЯГ, у, ч. 1. Дія за знач. розтягти́, розтягну́ти, розтяга́ти, розтя́гувати 1-4 і дія та стан за знач. розтягти́ся, розтягну́тися, розтяга́тися, розтя́гуватися 1-4. Словник української мови в 11 томах
  4. розтяг — Деформація конструкції під дією протилежних сил. Архітектура і монументальне мистецтво