1. Словник української мови у 20 томах

розумничок

РОЗУ́МНИЧОК, чка, ч.

Пестл. до розу́мник 1.

[Дорина (з захватом голубить його):] Ах ти, розумничок мій! Лебедику мій білесенький! (Я. Мамонтов);

Громадяни зібралися перед соборною дзвіницею і, утворивши всенародне віче, струшували повітря вигуками: “Батечко ж наш! красень наш! розумничок наш!” (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розумничок — розу́мничок іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розумничок — див. розумний Словник синонімів Вусика
  3. розумничок — -чка, ч. Пестл. до розумник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розумничок — РОЗУ́МНИЧОК, чка, ч. Пестл. до розу́мник 1. [Дорина (з захватом голубить його):] Ах ти, розумничок мій! Лебедику мій білесенький! (Мам., Тв., 1962, 87). Словник української мови в 11 томах