розумність
РОЗУ́МНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. розу́мний.
Розумність антропоїдів вони [деякі вчені] вбачали в тому, що діяльність і поведінка цих мавп відповідають умовам їхнього пристосування до навколишнього середовища (з наук.-попул. літ.);
Вивчення явища [полтергейсту] навело нас на думку про існування певних тонких структур, що мають властивості розумності, можуть реагувати, підпорядковуючись певним командам (з наук.-попул. літ.);
Він не бачив ніякої розумності у всьому тому, що робилося на світі (Б. Грінченко);
– Чи схоче ж вона поділяти з ним таке життя? Чи зрозуміє потребу і розумність такого життя? (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розумність — розу́мність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- розумність — -ності, ж. Властивість за знач. розумний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розумність — РОЗУ́МНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. розу́мний. Розумність антропоїдів вони [буржуазні вчені] вбачали в тому, що діяльність і поведінка цих мавп відповідають умовам їхнього пристосування до навколишнього середовища (Наука.. Словник української мови в 11 томах