розумітися

РОЗУМІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, недок.

1. на чому, у (в) чому. Бути обізнаним з чим-небудь, вміти розбиратися, мати досвід у чомусь.

– Польські шляхтичі віддають синів та дочок до магнатських палаців, щоб вони до всього придивлялися і розумілися на всьому (З. Тулуб);

Баба Марта .. розуміється на зіллі, знає багато приповідок і гарно повідає історії (з легенди);

Говорив він розсудливо, добре розуміючись на військовій тактиці (П. Панч);

Опанас Трубенко розумівся трохи на машинах (О. Довженко);

Як же, справді, можна, не оволодівши мовою, творить літературу? Це все одно, якби, не розуміючись у фарбах і кольорових гамах, та взяти б палітру в руки й почати малювати (П. Тичина);

– Я піду... – промовив, сподіваючись почути від неї тих слів, що утримали б його. Але й Марта розумілась у коханні не більше, аніж він. – Як хочеш, Дмитре (М. Стельмах);

// Знати смак у чому-небудь.

– На рибі теж розумітися треба, – говорив Панас Юхимович повчально. – Карась, до прикладу.., на юшку не годиться (Ю. Збанацький);

Розумітися на винах;

// Мати елементарні початкові відомості з якої-небудь галузі знання.

Рідненька [мама] жодної букви не вміла написати: не вчили її. В арифметиці трохи розумілася: їй сяк-так підсобляли пальці (О. Ковінька);

– Як, пак, той прозивався, що латинські вірші писав? Я на грамоті розуміюся не дуже, отож і не знаю, Горацій, чи як? (О. Довженко).

2. також над чим, рідко за чим, безос. Мислитися, сприйматися, матися на увазі.

Коли згадаємо, як тісно і самовільно розумілося те, що дозволено і недозволено в літературі, – тоді зрозуміємо ту бурю гніву, яку викликав Франко серед галицьких читачів своїм новаторством (М. Коцюбинський);

Зазначимо, що сама інформатизація .. розуміється значно ширше – як загальносоціальний процес якісного перетворення всієї інформаційної інфраструктури суспільства на базі новітніх досягнень науки і техніки (з наук. літ.);

– А Шовкун тут уже очі видивився виглядаючи, – казав Черниш .. “Але я виглядав тебе далеко більше за Шовкуна, – розумілося за цими словами ..” (О. Гончар).

3. рідко. Спілкуючись один з одним, правильно сприймати думки, почуття і т. ін. співрозмовника.

– Ми розуміємося добре, мій сину, і не потребуємо між собою політикувати (О. Кобилянська);

На полі гартовані полум'ям герця, вони розумілися мовою серця (М. Упеник).

4. у знач. вставн. сл. Без сумніву, звичайно, безперечно.

Згодом, розуміється, пішли інші інтереси, і за ними відійшла набік отак дитяча дружба (Є. Кротевич);

Переживання Тасі були, розуміється, набагато складнішими (Л. Дмитерко);

– Наукова галузь, де я працюю, – провадив Славенко, – вимагає від дослідника, – крім хисту розуміється, – двох основних прикмет. Передусім високого ступня духовної зорганізованості (В. Підмогильний).

5. у знач. ствердж. част., рідко. Так, авжеж.

[Химка:] Буде бабуся утішатися та доглядати онуків... Правда, Іване? [Іван:] А розуміється... (Панас Мирний).

◇ (1) Розумі́ється само́ собо́ю що – що-небудь не потребує доказів, є очевидним для всіх.

Коли я і в Одесу не поїду (се само собою тепер розуміється), і тебе на свята не діждусь, то буде кепський інтерес... (Леся Українка).