розуміти

РОЗУМІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., кого, що.

1. також без дод. і з підрядним реченням. Сприймати, осягати розумом (у 1, 2 знач.).

Дедалі мені стає тепліше, я розумію окремі слоза і вже помічаю залізну дорогу [залізницю], будки (М. Коцюбинський);

– Про цю бабу можна сказати так: коли вона каже – надворі година, то розумій, що йде дощ, – сказала Христина (І. Нечуй-Левицький);

[Публій (до Йоганни):] Я радий, що рідний край вернув тобі здоров'я. (Йоганна дивиться на нього, не розуміючи) (Леся Українка);

Тихий ранок віяв солодким диханням спокою, сонце посилало любов у проміннях своїх, але .. ніхто її не розумів (Г. Хоткевич);

Павлуша багато чого не розумів з їхніх розмов. Але дещо й схоплював-таки (А. Головко);

// Сприймати інформацію, передану жестами, знаками і т. ін.

Дівчата щось поясняли старій на мигах, показували на дім, на село, але все надаремне: стара не розуміла (М. Коцюбинський);

Вони ніколи не розмовляли. Розуміли один одного з погляду (Ю. Яновський);

// що. Осягати, схоплювати розумом, усвідомлювати ідею, зміст, значення чого-небудь написаного, прочитаного, сказаного і т. ін.

Бува й так.., що наче дурний або пришелепуватий, – читаєш, та й не розумієш того, що прочитав (Панас Мирний);

– Ти б .. прочитала мені трохи Спенсера. Чогось я ніби ліпше розумію, як ти мені читаєш, – сказала мати (І. Нечуй-Левицький);

[Лікар:] Я, простіть, вашої новітньої музики не розумію; крик, лемент якийсь, стогін (Леся Українка);

Коли про пекло ми читали, То хто із нас не розумів, За що панів там мордували І жарили зо всіх боків! (М. Рильський);

– Ви розуміли мій задум правильно, а з вашим виконанням я не погоджувався (Ю. Яновський);

Пан гнівається, не розуміє натяку (М. Стельмах);

Хома не розумів слова “бізнес”, але й не став розпитувати чехів, що то за звір (О. Гончар);

// Сприймати, схоплювати зміст висловленого нерідною мовою.

– А як я поїду за границю – там же всі говорять або по-французьки, або по-німецьки, то я ж би нічого не розуміла там (Леся Українка);

Розмовляю ввесь час французькою, італійською мовою .. і розумію все (Ю. Яновський);

Бачачи, що подорожні, очевидно, не тутешні і справді нічого не розуміють, селяни враз заговорили (Ю. Смолич);

// кого. Сприймати, усвідомлювати зміст, значення чого-небудь висловленого, написаного, створеного кимсь.

[Річард:] Пробачте, я щось вас не розумію. В нас мова йшла про статую... (Леся Українка);

Леся розуміла, що Топченко просто говорить їй компліменти, .. і все -таки вона слухала б його без кінця (М. Хвильовий);

Він не може говорити, бо по обличчях людей .. він бачить, що вони його не розуміють (Григорій Тютюнник);

Брянський діставав із своєї планшетки якісь схеми і записи з формулами, пояснюючи їх Чернишеві, явно задоволений тим, що Черниш його розуміє (О. Гончар);

// кого. Правильно сприймати людину, поділяючи її світогляд, вчинки, настрої, почуття і т. ін.

Маю надію, що мене розуміють усі добрі люди і в Галичині і на Україні (Леся Українка);

– Нам треба, Степане, правди, якою б вона не була! Нам треба знати, на що ми спираємось, на щось міцне чи на .. будівлю, підгризену термітами. Ти розумієш мене? (В. Винниченко);

Підіпригора розумів молодого воєнкома: в ньому крізь незагоєний біль грає радість переможця (М. Стельмах);

Вона не розуміла його, а хіба сам він розумів себе? (О. Кундзич);

Пізнавати, розуміти письменника починають з проникнення в секрети його самобутності, оригінальності, неповторності світобачення і світовідчуття (з наук. літ.).

2. перев. із спол. щ о. Пройматися свідомістю (у 2 знач.), бути свідомим (у 2 знач.) чого-небудь, ясно, чітко усвідомлювати щось.

Бжеський дивився на портрет, розумів, що він дуже вдалий (З. Тулуб);

– То дитина плаче, бо нічого не розуміє, а доросла, то повинна собі раду дати (Марко Вовчок);

Замислився Оленчук. Колишній солдат, він розумів, що значить взятися провідником, яка відповідальність ляже на людину, що згодиться на це (О. Гончар);

Олена хоче крикнути, але розуміє, що її голос уже не долетить до Христини (М. Стельмах).

3. кого, що і з підрядним реченням. Сприймати не розумом, а інтуїцією, чуттям; відчувати.

Тепер, коли минуле покрилося вже прозорчастим туманом, .. – тепер тільки всією душею розумієш, як чисто тоді все було, як гарно, як чесно (Г. Хоткевич);

– Ви не маєте своїх дітей і нікого з близьких не втратили на війні. Бо коли б ви розуміли все це душею, то не підписали б цього холодного листа (В. Логвиненко);

І так розжився [майстер], що не розумів, як так голодним бути (з легенди);

// Сприймати відчуттям, інстинктивно мову, бажання, накази людини (про тварину).

Вівчарка плавала швидше і, очевидно, добре розуміла накази, що передавалися їй (Григорій Тютюнник);

Дома не мав [Євдоким] із ким ні радитись, ні розмовляти, то найбільше говорив із своїми волами. Він і добирав таку скотину, що вона очима розуміла людське слово (М. Стельмах);

Як не дивно, але армійські коні тягнули краще, ніж фермерські круторогі. Може тому, що коні, розуміючи мову бійців, напинались і відпочивали по єдиній команді (О. Гончар).

4. що. Пізнавати закономірності, проникати в суть якого-небудь явища, процесу.

Його [Драгоманова] критичні статті “кидали нове світло на нашу минувшину, відкривали нові горизонти, вчили розуміти нашу історію і нашу теперішність ..” (М. Коцюбинський);

// перев. із запереч. част. не. Шукати пояснення, причину чого-небудь.

Капітан, властиво, не розумів, що діється з ним? (І. Франко);

Скрізь пусто. Дім стоїть тихий, неначе мертвий. Не розумію (М. Коцюбинський);

Орися погнала теля, озираючись, поглядаючи Дорошеві вслід. Дорош не розумів, чого в неї такий кепкуючий погляд, і думав, що вона насміхається з нього як з вершника (Григорій Тютюнник);

// Робити припущення, здогадуватися про що-небудь.

– Що ж се таке?.. А, розумію, се проти мене змова... (М. Коцюбинський);

Сев пішов за нею слідом. Він почав дещо розуміти. Але від цього йому стало ще тяжче (Ю. Яновський);

// Осмислюючи, визнавати, приймати що-небудь.

По-новому орем, сієм, бо науку розумієм (прислів'я);

Гордіюк розумів лиш одну форму відносин: низький уклін, підлесливу ухмілку [посмішку] і виконання всіх, найдурніших навіть, велінь (Г. Хоткевич);

– Я не розумію цих рішень, – сказав інспектор (О. Довженко).

5. що. Оцінюючи, визначати, кваліфікувати певним чином що-небудь.

Річард мовчить .. [Калеб:] Ми розумієм так твоє мовчання, що ти нічим не можеш оправдатись, бо тямиш всю гидоту свого вчинку (Леся Українка);

Веремій менше, аніж думав Бараболя, журився за відрізаною землею. Він по-своєму розуміє нову політику (М. Стельмах);

// під чим. Мати на увазі.

У нас на практиці під словом “поезія” розуміють звичайно творчість віршовану (М. Рильський);

– Нічого. Вона висохне на сонці, – втішав сам себе Йонька, розуміючи під словом “вона” не одежу, а люльку (Григорій Тютюнник);

Під кулею він розумів не шматок свинцю, а смерть, бо не раз Тимофій був поранений (М. Стельмах).

6. кого, що і без дод. Мати відомості, знання про кого-, що-небудь.

[Кіндрат Антонович:] От ви, господа [панове], більш нашого вчились, то повинні більш і розуміти (М. Кропивницький);

Коралові рухливі городи, Підводні скелі й дикі чорториї, І всі омани темної води Він, як дитина матір, розуміє (М. Рильський);

Він змалку захоплювався морем, знав назви багатьох кораблів, .. розумів ряд найпростіших однопрапорних сигналів (В. Кучер);

// в чому, на чому. Добре розбиратися в чому-небудь, бути добре обізнаним у чомусь.

Він мусив слухати її музику, багато музики, хоч нічого не розумів у ній (М. Коцюбинський);

– Не перебивайте мене! Нічого ви в природі не розумієте (О. Довженко);

Режисер нічого не розуміє на кілях [кораблів], але йому не подобається така непропорційність (Ю. Яновський).

7. тільки 2 ос., також зі сл. сам, сама, у знач. вставн. сл. і вставн. речення, розм. Уживається для зосередження уваги співрозмовника на чому-небудь.

Я був чистий і свіжий, ти розумієш, я був молодий (М. Коцюбинський);

– Пишіть хоч і зараз [лист до пана]... Тільки без мене .. Мені, розумієте, незручно починати тяжбу з паном (М. Стельмах);

– Оце тобі, товаришко Ляля, таке завдання на перший період .. Завдання, сама розумієш, особливе (О. Гончар).

Зна́ти (розумі́ти, ба́чити) толк (діал. товк) див. зна́ти;

(1) Нічо́го не розумі́ти – не тямити зовсім у чому-небудь.

– Ти мені зубів не замовляй. Думаєш, що коли я малограмотний, так, значиться, нічого й не розумію (Григорій Тютюнник);

(2) Нічо́го не розумі́ю – уживається для вираження здивування, збентеження і т. ін.

Що за чортовиння?.. Чорний цар... машина .. Нічого не розумію, хоч забий! (М. Коцюбинський);

(3) Розумі́ти ді́ло:

а) бути досвідченим, обізнаним, розбиратися у чому-небудь.

А по мені – вже лучче [краще] пий, Та діло розумій (Л. Глібов);

б) здогадуватися, про що йде мова.

– А чи стане цієї каші на всіх? – спитала Кайдашиха, сердита, що Кайдаш не розуміє діла (І. Нечуй-Левицький);

(4) Розумі́ти [тає́мну] мо́ву (розмо́ву і т. ін.) чого – уміти пізнавати зміст якого-небудь явища за його зовнішніми ознаками, проявами, слідами і т. ін.

Все в першу весінню цю ніч мало значіння, було насичене чарівною силою віщування .. Все говорило, все давало знаки, все ворожилотреба лиш було розуміти цю мову (Г. Хоткевич);

Довгі роки самотнього життя серед розлогих просторів .. навчили його розуміти таємну розмову [вітру] (М. Коцюбинський);

(5) Розумі́ти толк у чому – те саме, що Зна́ти (розумі́ти) толк у чому (див. зна́ти);

(6) Розумі́ти ціну́ кому, чому – те саме, що Зна́ти ціну́ кому, чому (див. зна́ти).

– Він хлопець путящий, ціну собі розуміє... (М. Горький);

(7) Розумі́ти що-не́будь (де́що) – розбиратися в чому-небудь, мати певні знання в якійсь справі.

Роби вже лучче [краще] те, що вмієш, То й бачитиме всяк, Що ти що-небудь розумієш (Л. Глібов);

– Не нашого з тобою розуму діло. Є від нас вищі, вчені, хай вони розберуть, що до чого. – Ет, не кажи, ми теж дещо розуміємо, – не здавався Кузь (Григорій Тютюнник).

◇ (8) З півсло́ва (з пе́ршого сло́ва) розумі́ти / зрозумі́ти кого, що – без пояснень розуміти кого-, що-небудь.

Один тебе й з першого слова розуміє.., іншому треба все розтовкмачити (В. Кучер);

– А тамтешня чергова як? Невже з півслова вас розуміла? (Ю. Шовкопляс);

(9) Се́рцем розумі́ти – відчувати, здогадуватися інтуїтивно.

І все так. І все правда. Але серцем вона не могла зрозуміти, як це сталося (з публіц. літ.);

(10) [Та (а)] що [ж] тут розумі́ти? – про що-небудь звичайне, просте, не варте уваги.

[Мелхола:] Не розумію, Хусо, що мала б я робити з тими гістьми! [Хуса:] Та що ж тут розуміти? – привітати (Леся Українка);

– А що ж тут, Якове Дорохтейовичу, розуміти? – підсміюється Давид (М. Стельмах);

(11) Що ви розумі́єте! <�Що ти розумі́єш!> – уживається для вираження заперечення чого-небудь.

Як же я з'явлюсь до нього й відбиратиму дорогий час? Що ви розумієте! (О. Довженко).