розуміння

РОЗУМІ́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. розумі́ти 1–6 і розумі́тися 1–3.

Перед молодим Мічуріним поставало багато глибоких, захоплюючих питань щодо явищ природи, розуміння яких давало йому велике задоволення (з наук.-попул. літ.);

Він пояснював свої думки терпляче, не поспішаючи, ніби було в них щось складне, важливе для розуміння (В. Собко);

Поетові [М. Рильському] властиве тонке розуміння природи, він знає і любить її пахощі і кольори (А. Малишко);

Дуже важко було привчити голубів до розуміння різних сигналівЩо може пес бачити у людей? Що приступно його розумінню? (В. Винниченко);

Сей мій невеличкий побут у його селі дав мені ключ до розуміння його вдачі (І. Франко);

Тактовність і розуміння внутрішнього стану людини – ось за що його можна поважать (С. Голованівський);

Жінки не мають розуміння супокою, розуміють інакше супокій, як ми, мужчини (О. Кобилянська);

– Примітивне [у дівчат] розуміння рівноправності: переймати все, що в чоловіків є поганого – курити, говорити грубості, лаятись... (В. Підмогильний);

Гітлерівці хотіли прорватися .. до моря, а на їхньому шляху встали мужні захисники, слабо озброєні, але з повним розумінням важливості й вирішальності миті (О. Бердник);

Мова є найважливішим засобом людського спілкування, обміну думками, взаємного розуміння (з газ.).

2. Погляд, точка зору.

Жодного слова вони [ті, що писали Біблію] не написали від себе, за власним розумінням (з наук.-попул. літ.).

3. Знання, досвід у чому-небудь; уявлення про щось.

Справжній талант – він тому й талант, що вміє збагатити й поглибити наше розуміння дійсності (з наук. літ.);

Навчаючись з малих літ балакати, ми разом з тими словами, що доводиться їх запам'ятати, набуваємо і розуміння того, що ті слова визначають (Панас Мирний);

* Образно. Не завадило б, щоб добрі зерна розуміння [що земля є лише одна] засівала в дитячі душі і міська школа (з наук.-попул. літ.).

4. Зміст, значення чого-небудь.

Закон правильного мислення .. У даному міркуванні, спорі, дискусії кожне поняття повинно вживатися в тому самому розумінні (з навч. літ.);

– Що ви наробили?! – Ви ж самі казали – поставити його на місце... – У переносному розумінні! (А. Крижанівський).

5. рідко. Те саме, що ро́зум 1.

Коли паровик скрикнув тим самим криком, яким будив Андрія мало не ціле життя, .. лютість одняла у нього пам'ять, свідомість і розуміння (М. Коцюбинський);

Розуміння .. зароджується вже в чуттєвому сприйманні людиною навколишньої дійсності (з наук. літ.).

(1) З [глибо́ким, доскона́лим і т. ін.] розумі́нням [спра́ви (ді́ла)] – уміло, маючи досвід у чому-небудь.

Вона змушувала його цілими вечорами слухати музику, .. і після якоїсь фуги або симфонії, одіграної з розумінням і з експресією, оберталась до нього разом з табуреткою (М. Коцюбинський);

Справник Хрєнов почав розкривати перед професором таємницю варіння йоржової юшки з таким найдосконалішим знанням справи, з такою любов'ю і таким глибоким захватом, що .. всі застигли в заціпенінні, всі були скорені (О. Довженко);

З глибоким знанням діла, пересипаючи свою розмову технічними термінами з анатомії й балетного мистецтва, Корвин говорив про окремі м'язи, про форму ступні, відмінність ніг у танцюристок (В. Домонтович);

Слід зазначити, що усі респонденти поставились до опитування вельми поважно та відповідально і з глибоким розумінням справи (з газ.);

(2) У кра́щому розумі́нні [цього́] сло́ва – у позитивному трактуванні значення слова.

Реаліст в кращому розумінні цього слова, Франка в своїх прозаїчних творах любить спинятись на двох темах (М. Коцюбинський);

(3) У (в) розумі́нні:

а) (якому) розглядаючи з певного боку, з певної точки зору.

– Що ти за людина, Павле! – після паузи хмуро сказав Саранчук. – В якому розумінні? (А. Головко);

б) (чого) маючи на увазі що-небудь.

Слід вказати учням, що латуні погано обробляються різанням (в розумінні чистоти поверхні) (з навч. літ.);

в) (чиєму) так, як уявляє хто-небудь.

В його розумінні;

У розумінні дітей;

(4) У (в) широ́кому розумі́нні [цього́] сло́ва – у загальному значенні (слова), зрозумілому для всіх.

Пушкін, Шевченко, Міцкевич – народні поети в широкому й високому розумінні слова (М. Рильський);

(5) У прямо́му (звича́йному, буква́льному і т. ін.) розумі́нні [цього́ сло́ва] <�У прямо́му се́нсі> – який насправді прийнято розуміти, вважати.

Власне, спортом в прямому розумінні він ніколи не захоплювався, але брав участь в самодіяльному ансамблі пісні й танцю, як танцюрист-соліст (С. Голованівський);

Навряд чи я був хорошим вихователем у звичайному розумінні цього слова (О. Довженко);

Перед нами відкрита всім вітрам світу, як еолова арфа, душа поета [А. Малишка].., тут дослідницьки-науковий зір, що проникає за поверхню явищ, але тут також і творча, натхненна праця, труд у буквальному розумінні цього слова (з наук. літ.);

Семантика реклами губилася через невідповідність кодів, значення, у прямому сенсі, розливалися у просторі тексту (із журн.).

◇ Не ма́ти [ні (ані́)] найме́ншого розумі́ння див. ма́ти²;

(6) Твере́зе розумі́ння – правильне, критичне оцінювання чогось.

Тільки у другій половині XX ст. прийшло тверезе розуміння місця і ролі кібернетики серед інших наук (з навч. літ.);

У по́вному (по́внім) зна́ченні (розумі́нні) [цього́] сло́ва ([цих] слів) див. зна́чення.