розуміння

Значення в інших словниках

1. розуміння — розумі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. розуміння — -я, с. 1》 Дія за знач. розуміти 1-6) і розумітися 1-3). 2》 Погляд, кут зору. 3》 Знання, досвід у чому-небудь; уявлення про щось. У розумінні чиєму — так, як уявляє хто-небудь. 4》 рідко. Те саме, що розум 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розуміння — РОЗУМІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. розумі́ти 1–6 і розумі́тися 1–3. Перед молодим Мічуріним поставало багато глибоких, захоплюючих питань щодо явищ природи, розуміння яких давало йому велике задоволення (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
4. розуміння — не ма́ти (ні (ані́)) найме́ншого розумі́ння про що. Зовсім не розбиратися в чому-небудь; не бути обізнаним з чимсь; нічого не знати про щось. (Енн:) Ви не маєте найменшого розуміння про хороший тон і ввічливість (В. Собко). Фразеологічний словник української мови
5. розуміння — РОЗУМІННЯ — 1) У широкому світоглядному плані — результат духовно-практичного засвоєння дійсності, коли зовнішні об'єкти, використовуючись у практиці, залучаються до смислів людської діяльності, виступають її предметним змістом. Філософський енциклопедичний словник
6. розуміння — ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл. Словник синонімів української мови
7. розуміння — Розумі́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. розуміння — РОЗУМІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. розумі́ти 1-6 і розумі́тися 1-3. Перед молодим Мічуріним поставало багато глибоких, захоплюючих питань щодо явищ природи, розуміння яких давало йому велике задоволення (Юним мічур.. Словник української мови в 11 томах