розуміння

ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл. внутрішній, ОПІ́НІЯ зах., ЗДА́ННЯ зах. (уявлення про якість, характер, значення тощо когось, чогось). Ми разом з словами набираємося і розуму, набуваємо чужих думок, навчаємося самі думати і ті думки викладати словами (Панас Мирний); Сумні Василеві оповідання навели на мою душу смуток та невеселі думи (І. Нечуй-Левицький); Не згадаю гадки, Не змишлю я мислі (С. Руданський); Поділився (Федір Іванович) з ним своїми міркуваннями про сьогоднішні, на вечір призначені, дуже важливі збори (А. Головко); Була, треба сказати, в Річинського одна ідея, яка могла б обернутися в золотий потік, коли б він мав діло з розумними людьми (Ірина Вільде); Де все воно поділося? І вільний дух, й помисли про рідний край, і мужність, з якою кожен ішов на смерть (Вас. Шевчук); Все змінилося, дівчино, Над осінь смутну, Все гадає враз з тобою Думоньку одну (Олена Пчілка); Він сам не згірший за тебе психолог, тільки в нього свій підхід, своя шкала оцінок, що випливає з його досить-таки послідовного мислення (О. Гончар); Христолобенко у своїх судженнях такий непослідовний, що весь час суперечить собі (Є. Гуцало); Безліч вражень і думок висловила Ярослава того ж вечора в листі до батька (Л. Дмитерко); — Чи ви й досі дотримуєтесь поглядів свого батька? — Його погляди — якраз по мені (М. Стельмах); Сі ніжні істоти мстиві. Вони мстяться над людьми за їх лихі почування, негарні розуміння (Ганна Барвінок); В її понятті концерт — це тільки вокальні номери (Ірина Вільде); Взаємини між близькими людьми повинні бути простими — це було його переконання (О. Копиленко); Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості, прийняти не можна (М. Рильський); — От поясніть мені, товариші, — сказав один з командирів, прислухаючись до внутрішнього свого голосу (О. Довженко); Не знала я тоді, що учителька в малому місті мусить числитися ще з чимось більшим, що тут є товариші праці, опінія мешканців (Уляна Кравченко); Почалася в їх тоді мова про братів, і всякі здання, помисли й надії усякі певні уявилися... (Марко Вовчок).

ЗНА́ЧЕННЯ (слова, виразу і т. ін.), СМИСЛ, ЗМІСТ, РОЗУМІ́ННЯ рідше. Улас гарячково рився в підручнику, шукаючи ті місця, де описується значення цього терміна (Григорій Тютюнник); І поезія, і звуки, і образи — все зрушувало, все розкривало схований гарячий смисл і усміхалося (Г. Хоткевич); — Ти, Іване, тільки вдумайся в ці солдатські слова, збагни їх зміст (В. Кучер).

РО́ЗУМ (здатність людей логічно мислити, пізнавати об'єктивну дійсність, засвоювати, запам'ятовувати і т. ін.), ІНТЕЛЕ́КТ, УМ, РО́ЗСУД, ГЛУЗД розм., РОЗУМІ́ННЯ рідше. Мислячий розум; — Практичні знання випереджають духовний розвиток людства, — звідси всі нещастя. В той час, як інтелект робить божественні відкриття, пристрасті лишаються на рівні нашого патлатого пращура (О. Гончар); Юна Іванка належала до тієї категорії людей, які і за своїм віком і за характером не дуже полюбляють поради розсуду, вони цілком в полоні серця (М. Чабанівський); Безсилі глузд та й істина тоді, Як шлунок грає роль судді (М. Годованець); Не сумніваюся я, що ця думка про смерть неминучу Неба і світу всього новою та дивною здасться, Що розумінню людському нелегко пристати на неї (М. Зеров).

РО́ЗУМ (здатність окремої людини запам'ятовувати, оцінювати обстановку, події тощо та відповідно діяти і поводитися; звичайний, природний стан людської свідомості), УМ, ЗДОРО́ВИЙ ГЛУЗД, ГЛУЗД, ТОЛК розм. (ТОВК діал.), МО́ЗОК розм., ГОЛОВА́ розм., КЕБЕ́ТА розм., РОЗСУ́ДОК розм., РО́ЗСУД рідше, РОЗУМІ́ННЯ рідше, ТЯ́МА розм., ТЯ́МКА розм., ЗАСТАНО́ВА діал. Найбільше ж за розум вони поважають старого, за вдачу його та ще, звісно, за сина (О. Гончар); Іди служи, годи Енею, Він зна воєнне ремесло; Умом і храбростю своєю В опрічнеє попав число (І. Котляревський); — Заспокойтесь: я при здоровому глузді і твердій пам'яті (А. Головко); Люди всі — на два ранжири: Є розумні — та без віри, Другі — вірою міцні, Але глуздом — аніні! (А. Кримський); Ну, скажи, чи єсть оце у тебе толк — лити холодну воду за шию? (С. Васильченко); (Захарко:) От за те я тебе й бив, що ти п'єш без товку, що дуже ласа до чарки (М. Кропивницький); Мозок у мене стоїть над фізіологією. Він знає, що сльози й радість — це невід'ємні частки людського щастя (Ю. Яновський); До булави треба голови (прислів'я); — Майоре.. Мені потрібний буде кмітливий, з доброю кебетою і неодмінно хоробрий офіцер (Д. Бедзик); Тут потрібний холодний розсудок і велика обережність (Д. Ткач); — Бий його, сину, бий усіх! — кричав, втративши розсуд старий Шумейко (А. Шиян); Вона при всьому своєму розумінні була тільки жінкою, якій були чужі і незрозумілі мужські амбіції, бо ніколи їх не мала (Ірина Вільде); Часом улюбить (чоловік) таку кралю, що здається, маючи хоть кріпку тями, мусив би на сім миль від неї відбігти (Марко Вовчок); Сподобалась чортяча мова хлопцю, Не відав він про чортову лукавість, Оддав Іблісу тямку, й серце, й душу (А. Кримський); — Але тоді се (кохання) наскочило на мене раптом, з такою силою, що я цілком стратив застанову (І. Франко).