1. Словник української мови у 20 томах

розхватати

РОЗХВАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм.

Те саме, що розхапа́ти.

Усе рознесли, розхватали на обіді (Номис);

Як тілько [тільки] вийшла [книга “Кобзар”], то наші земляки зразу її розхватали, і тепер тії [тієї] книжки ні за які гроші не добудеш (Панас Мирний);

За два-три дні квитки розхватали всі до одного (С. Васильченко);

Готового, зручного для села одягу та взуття в них було мало, так і той розхватали ще зранку (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розхватати — розхвата́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розхватати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Те саме, що розхапати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розхватати — РОЗХВАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Те саме, що розхапа́ти. Усе рознесли, розхватали на обіді (Номис, 1864, № 13615); Як тілько вийшла [книга «Кобзар»], то наші земляки зразу її розхватали, і тепер тії книжки ні за які гроші не добудеш (Мирний... Словник української мови в 11 томах