розхватати
РОЗХВАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Те саме, що розхапа́ти.
Усе рознесли, розхватали на обіді (Номис, 1864, № 13615);
Як тілько вийшла [книга «Кобзар»], то наші земляки зразу її розхватали, і тепер тії книжки ні за які гроші не добудеш (Мирний, IV, 1955, 339);
За два-три дні квитки розхватали всі до одного (Вас., І, 1959, 345);
Готового, зручного для села одягу та взуття в них було мало, так і той розхватали ще зранку (Кучер, Трудна любов, 1960, 154).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розхватати — розхвата́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розхватати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Те саме, що розхапати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розхватати — РОЗХВАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм. Те саме, що розхапа́ти. Усе рознесли, розхватали на обіді (Номис); Як тілько [тільки] вийшла [книга “Кобзар”], то наші земляки зразу її розхватали... Словник української мови у 20 томах