розходжуватися
РОЗХО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм., рідко.
1. Те саме, що розхо́джувати 3.
Індіанка .. розходжується по хаті і розглядає, усміхаючись, свою статую (Леся Українка).
2. перен. Починати вередувати, капризувати;
// Посилюватися, дужчати (про вітер).
Розходжувався вітер, журно шуміли сосонки біля мого плеча (І. Волошин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розходжуватися — розхо́джуватися дієслово недоконаного виду походжати; починати вередувати рідко Орфографічний словник української мови
- розходжуватися — див. ходити Словник синонімів Вусика
- розходжуватися — -уюся, -уєшся, недок., розм., рідко. 1》 Те саме, що розходжувати 3). 2》 перен. Починати вередувати, капризувати. || Починати посилюватися, дужчати (про вітер). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розходжуватися — ПОСИ́ЛЮВАТИСЯ (про явище природи), ДУ́ЖЧАТИ, РОЗБИРА́ТИСЯ розм.; РОЗХО́ДЖУВАТИСЯ (РОЗХО́ДИТИСЯ) (про вітер, дощ); РЯСНІ́ТИ розм. (про дощ); МІЦНІ́ТИ, КРІ́ПНУТИ розм. (перев. про мороз). — Док. Словник синонімів української мови
- розходжуватися — Розхо́джуватися, -джуюся, -джуєшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розходжуватися — РОЗХО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм., рідко, 1. Те саме, що розхо́джувати 3. Індіанка.. розходжується по хаті і розглядає, усміхаючись, свою статую (Л. Укр., III, 1952, 54). 2. перен. Словник української мови в 11 томах