1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розходжуватися

розхо́джуватися

-уюся, -уєшся, недок., розм., рідко.

1》 Те саме, що розходжувати 3).

2》 перен. Починати вередувати, капризувати.

|| Починати посилюватися, дужчати (про вітер).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розходжуватися — розхо́джуватися дієслово недоконаного виду походжати; починати вередувати рідко Орфографічний словник української мови
  2. розходжуватися — див. ходити Словник синонімів Вусика
  3. розходжуватися — РОЗХО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм., рідко. 1. Те саме, що розхо́джувати 3. Індіанка .. розходжується по хаті і розглядає, усміхаючись, свою статую (Леся Українка). 2. перен. Починати вередувати, капризувати; // Посилюватися, дужчати (про вітер). Словник української мови у 20 томах
  4. розходжуватися — ПОСИ́ЛЮВАТИСЯ (про явище природи), ДУ́ЖЧАТИ, РОЗБИРА́ТИСЯ розм.; РОЗХО́ДЖУВАТИСЯ (РОЗХО́ДИТИСЯ) (про вітер, дощ); РЯСНІ́ТИ розм. (про дощ); МІЦНІ́ТИ, КРІ́ПНУТИ розм. (перев. про мороз). — Док. Словник синонімів української мови
  5. розходжуватися — Розхо́джуватися, -джуюся, -джуєшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розходжуватися — РОЗХО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм., рідко, 1. Те саме, що розхо́джувати 3. Індіанка.. розходжується по хаті і розглядає, усміхаючись, свою статую (Л. Укр., III, 1952, 54). 2. перен. Словник української мови в 11 томах