1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розходжувати

розхо́джувати

-ую, -уєш, недок., розходити, -ходжу, -ходиш, док., розм.

1》 перех. Носячи, розтягувати, робити просторим, зручним (взуття); розношувати.

2》 перех., у сполуч. зі сл. ноги. Ходінням позбавлятися отерплості, фізичної скутості в ногах; розминати ноги.

3》 тільки недок., неперех. Ходити неквапливо, прогулюючись туди-сюди; походжати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розходжувати — розхо́джувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розходжувати — РОЗХО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗХОДИ́ТИ, ходжу́, хо́диш, док., розм. 1. що. Носячи, розтягувати, робити просторим, зручним (взуття); розношувати. 2. що, у сполуч. зі сл. ноги. Словник української мови у 20 томах
  3. розходжувати — РОЗНО́ШУВАТИ (одяг, взуття), ОБНО́ШУВАТИ розм., РОЗХО́ДЖУВАТИ розм.; РОЗТО́ПТУВАТИ (взуття). — Док.: розноси́ти, обноси́ти, розходи́ти, розтоптати. — Завтра дядько Данило обіцяв дати тобі нові чобітки розносити (П. Панч). Словник синонімів української мови
  4. розходжувати — РОЗХО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗХОДИ́ТИ, ходжу́, хо́диш, док., розм. 1. перех. Носячи, розтягувати, робити просторим, зручним (взуття); розношувати. 2. перех., у сполуч. із сл. ноги. Словник української мови в 11 томах