розходжувати
РОЗХО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗХОДИ́ТИ, ходжу́, хо́диш, док., розм.
1. перех. Носячи, розтягувати, робити просторим, зручним (взуття); розношувати.
2. перех., у сполуч. із сл. ноги. Ходінням позбавлятися отерплості, фізичної скованості в ногах; розминати ноги.
Мелашка з Мартинком розходжувала засиджені на возі ноги (Ле, Хмельницький, І, 1957, 190).
3. тільки недок., неперех. Ходити неквапливо, прогулюючись туди-сюди; походжати.
Ротмістри, хорунжі й шляхетство розходжували собі по залі, гомоніли (Стор., І, 1957, 371).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розходжувати — розхо́джувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розходжувати — -ую, -уєш, недок., розходити, -ходжу, -ходиш, док., розм. 1》 перех. Носячи, розтягувати, робити просторим, зручним (взуття); розношувати. 2》 перех., у сполуч. зі сл. ноги. Ходінням позбавлятися отерплості, фізичної скутості в ногах; розминати ноги. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розходжувати — РОЗХО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗХОДИ́ТИ, ходжу́, хо́диш, док., розм. 1. що. Носячи, розтягувати, робити просторим, зручним (взуття); розношувати. 2. що, у сполуч. зі сл. ноги. Словник української мови у 20 томах
- розходжувати — РОЗНО́ШУВАТИ (одяг, взуття), ОБНО́ШУВАТИ розм., РОЗХО́ДЖУВАТИ розм.; РОЗТО́ПТУВАТИ (взуття). — Док.: розноси́ти, обноси́ти, розходи́ти, розтоптати. — Завтра дядько Данило обіцяв дати тобі нові чобітки розносити (П. Панч). Словник синонімів української мови