1. Словник української мови у 20 томах

розхожий

РОЗХО́ЖИЙ, а, е, розм.

Признач. для постійного використання, носіння; робочий, буденний.

Чого нема в мене в скрині? Шість сорочок додільних материних .. та дванадцять розхожих, що сама приробила (Ганна Барвінок);

// Признач. для щоденних витрат.

– Тут, – доводжу йому, – розхожі гроші. – Не треба! – мовив становий. Не гроші лічити ми до вас прийшли (Панас Мирний);

// заст. Звичайний, звичний.

То стислі, часом зведені до вигуку, то розгорнуті в своєрідну параболу, забарвлені іронією над звичайною, розхожою логікою, вони [поезії Є. Плужника] діють безвідмовно (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розхожий — розхо́жий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розхожий — -а, -е, розм. Признач. для постійного використання, носіння; робочий, буденний. || Признач. для щоденних витрат. || заст. Звичайний, звичний. Розхожа думка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розхожий — БУДЕ́ННИЙ (звичайно про одяг, взуття — призначений для постійного використання, ужитку), БУ́ДНІЙ, ПОВСЯКДЕ́ННИЙ, РОЗХО́ЖИЙ розм. Через городи прибігли дівчата. Усі в полотні буденному. А обличчя — як цвіт маковий (А. Словник синонімів української мови
  4. розхожий — РОЗХО́ЖИЙ, а, е, розм. Признач. для постійного використання, носіння; робочий, буденний. Чого нема в мене в скрині? Шість сорочок додільних материних.. та дванадцять розхожих, що сама приробила (Барв., Опов.., 1902, 227); // Признач. для щоденних витрат. Словник української мови в 11 томах