розцвічений
РОЗЦВІ́ЧЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до розцвіти́ти.
Тихо скидають листя розцвічені осінню дерева (з наук. літ.);
Платон .. дивиться на грядки, розцвічені маками (І. Цюпа);
Багато будинків були розцвічені прапорами (О. Гуреїв);
Сонце кожному хлопцеві й дівчині Роздає золоті промінці, І вони, щирим сміхом розцвічені, Пломеніють на кожнім лиці (В. Бичко);
// розцві́чено, безос. пред.
Велике епічне полотно [роман С. Скляренка “Святослав”] щедро розцвічено барвистими пейзажами (з наук. літ.).
2. у знач. прикм. Кольоровий, барвистий.
Космацька писанка пройшла биту дорогу історії – від природного кольору яйця до розцвіченої гуцульської крашанки, виповненої багатим малюнком, орнаментом (з наук. літ.);
// Різнобарвний.
Здмухнувши цей порох з розцвічених карт, Де жовті й зелені лежать суходоли, Раптово на чийсь несподіваний жарт Всміхнеться тихцем чоловік срібночолий (М. Бажан).
Значення в інших словниках
- розцвічений — розцві́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розцвічений — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
- розцвічений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розцвітити. || розцвічено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Кольоровий, барвистий. || Різнобарвний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розцвічений — БАРВИ́СТИЙ (насичений різними яскравими барвами), БА́РВНИЙ рідше, КОЛЬОРИ́СТИЙ розм., КВІТЧА́СТИЙ поет., ПИ́ШНИЙ підсил., ПИШНОБА́РВНИЙ підсил. поет., РОЗЦВІ́ЧЕНИЙ підсил. Ліс стояв різнокольоровий, барвистий (О. Словник синонімів української мови
- розцвічений — РОЗЦВІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розцвіти́ти. Тихо скидають листя розцвічені осінню дерева (Мист., 3, 1967, 40); Платон.. дивиться на грядки, розцвічені маками (Цюпа, Грози.., 1961, 291); Багато будинків були розцвічені прапорами (Гур. Словник української мови в 11 томах