1. Словник української мови у 20 томах

розціловуватися

РОЗЦІЛО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗЦІЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

З почуттям, від душі цілувати один одного; цілуватися декілька разів.

Панотець також свою ґаздиню відкликає набік і .. розціловується (Марко Черемшина);

Ото й підійшли вони [Довбуш та Волос] до каменя, .. надрізали собі руки, кров змішали, самі обнялися, розцілувалися і з тої пори разом панів били (з переказу);

Сагайдачний тричі розцілувався з майбутнім тестем і сів на призьбу (З. Тулуб);

РОзцілувавшись з якимсь панком, Гребінка взяв його за плечі і підштовхнув легенько у бік Тараса (Василь Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розціловуватися — розціло́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розціловуватися — -уюся, -уєшся, недок., розцілуватися, -уюся, -уєшся, док. З почуттям, від душі цілувати один одного; цілуватися декілька разів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розціловуватися — РОЗЦІЛО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗЦІЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. З почуттям, від душі цілувати один одного; цілуватися декілька разів. Панотець також свою газдиню відкликає набік і.. розціловується (Черемш., Вибр. Словник української мови в 11 томах