розчалка
РО́ЗЧА́ЛКА, и, ж., спец.
Механічна тяга у вигляді троса або стержня, що застосовується для утримування окремих частин споруди у певному положенні.
– Ось тут між крилами [літака] натягнуто стальні стрічки, розчалки, вони кріплять крила (В. Кучер).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розчалка — ро́зча́лка іменник жіночого роду механічна тяга Орфографічний словник української мови
- розчалка — -и, ж., спец. Механічна тяга у вигляді троса або стержня, що застосовується для утримування окремих частин споруди у певному положенні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розчалка — РОЗЧА́ЛКА, и, ж., спец. Механічна тяга у вигляді троса або стержня, що застосовується для утримування окремих частин споруди у певному положенні. — Ось тут між крилами [літака] натягнуто стальні стрічки, розчалки, вони кріплять крила (Кучер, Квітує жито, 1938, 134). Словник української мови в 11 томах